Категорія: Новини

У рамках проєкту «Навички для інклюзивності: практична підготовка та навчання на робочому місці для активізації робочої сили України», який впроваджується ГО «Український професійний розвиток» за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яка реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Solidarity Fund PL (SFPL), для усіх охочих відкрита форма реєстрації учасників на такі курси:

“Фахівець з обслуговування та керування сільськогосподарського дрона”

“Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування/монтаж та обслуговування портативних сонячних станцій”.

Форма для реєстрації учасників:

[https://forms.gle/Xxh7Bqfyk21JdbyE8](https://forms.gle/Xxh7Bqfyk21JdbyE8)

З усіх питань надамо відповдь. Пишіть у приват.

Навчання – упродовж життя.

#Skills4Recovery#GIZUA#SFPL#EUD#ESTDEV

27 травня 2026 року

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Організаційний комітет запрошує Вас взяти участь у ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Освітні горизонти: відкриття нових можливостей», що відбудеться 27 травня 2026 року в Національному університеті «Львівська політехніка» (м. Львів, Україна).
Мета конференції – обмін теоретичним та практичним досвідом використання інструментів штучного інтелекту та хмарних технологій для наукової, методичної та навчальної діяльності, підвищення рівня підготовки спеціалістів, які володіють цифровими компетентностями та вміють адаптувати освітні процеси до нових технологій.
До участі в конференції запрошуються науковці, викладачі закладів освіти, аспіранти та студенти закладів вищої освіти, фахівці-практики та зацікавлені особи.
Робочі мови конференції: українська, англійська, польська.
Формат – онлайн, платформа ZOOM.

НАПРЯМИ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ

1. Трансформації освіти та науки в умовах цифровізації: штучний інтелект,
   хмарні технології та методологія сучасних досліджень.
2. Академічна доброчесність, безпека та захист персональних даних в епоху
   штучного інтелекту.
3. Практики застосування штучного інтелекту в освіті та науці: інструменти,
   кейси, інноваційні підходи.

ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ
09:45 – 10:00 – реєстрація учасників онлайн конференції
10:00 – 14:00 – відкриття, пленарне засідання
14:00 – 14:30 – перерва
14:30 – 16:45 – секційні засідання у формі майстер-класів науково-практичного
семінару «Технології, що трансформують: шляхи до інновацій»

16.45 – 17.00 – заключне засідання, підсумки.
Участь у конференції безкоштовна і засвідчується електронним сертифікатом на 6 годин, що буде розісланий учасникам до 01 червня 2026 року.

Посилання на відеоконференцію та програми заходів будуть відправлені на електронні пошти учасників. Матеріали спікерів пленарного засідання конференції будуть розміщені на офіційному сайті Національного університету «Львівська політехніка».

УМОВИ УЧАСТІ
Для участі у науково-практичній конференції просимо:

1. До 25 травня 2026 року заповнити реєстраційну форму учасника.
2. У день конференції – 27 травня – приєднатися за наданим посиланням, заповнити форму підтвердження (за посиланням у роботі секції) та взяти участь у дискусії.

АДРЕСА ОРГКОМІТЕТУ

Національний університет «Львівська політехніка», Навчально-науковий Інститут
права, психології та інноваційної освіти, Кафедра педагогіки та інноваційної освіти (м. Львів, проспект В. Чорновола, б. 57, 36 навчальний корпус)

За додатковою інформацією звертайтесь:

E-mail: oleh.o.stechkevych@lpnu.ua, +38(067) 340-29-00 – Олег Стечкевич

Цей допис не просто про студентів професійної освіти. Це розповідь про майбутніх професіоналів, в чиїх очах горить вогонь, а в серцях звучить спільний ритм.

“Джура” – це не про хто швидше пробіжить чи влучніше вистрілить. Це про:
командну роботу – коли плече однодумця стає твоєю опорою, а успіх рою важливіший за власні амбіції;
бажання перемогти – яке змушує затиснути зуби, коли важко, і йти до кінця, бо за тобою — твоя команда;
спільну мету – відчути себе частиною великої сили, що знає ціну свободи та гартує волю.

Ми різні, але тут, у грі «Джура», ми – єдине ціле. Ми вчимося перемагати перешкоди сьогодні, щоб будувати сильну країну завтра.

Спільна робота дає круті результати, змінює людей, формує характер.

Найкрутіший рій цього дня – “ЕНЕРГІЯ ВОЛІ”. Ви – найкращі, а ваші наставники – супер виховники Віталій Олійник, Саша Калиневич, Ірина Євтушенко, Василь Ващук.

Фото та відео матеріал – Andriyana Symovych, Богдан Олійник.

У березні місяці представники МОН України, регіональних департаментів освіти та науки та торгово-промислових палат, в також восьми професійно-технічних навчальних закладів з Львівської, Волинської, Івано-Франківської та Тернопільської областей разом із молдовськими колегами – представниками Міністерства освіти та досліджень, національної торгово-промислової палати та навчальних закладів з муніципій Кишинів, Бєльці та Кагул – взяли участь у спільній офіційній делегації до Німеччини. Візит відбувся в рамках проєктів «Партнерство у сфері професійно-технічної освіти», що реалізуються Освітнім центром баварської економіки (bbw) gGmbH в обидвох країнах. Ці ініціативи об’єднують ключових стейкхолдерів – органи влади, освітні установи та бізнес – задля розвитку сучасної системи професійної освіти на регіональному рівні та посилення її зв’язку з ринком праці.

Серед центральних подій в рамках поїздки став візит до Федерального інституту професійної освіти (Bundesinstitut für Berufsbildung – BIBB) у Бонні, де делегація змогла познайомитись з цілісною архітектурою німецької системи професійної освіти – однієї з найуспішніших у світовій практиці.Основним доповідачем з німецької сторони під час відвідин BIBB – інституції, яка фактично задає правила гри для всієї системи підготовки кадрів у країні, – виступив Петер Рехманн, заступник керівника GOVET, що є спеціалізованим підрозділом BIBB, відповідальним за міжнародну співпрацю. Саме ця структура виступає «вікном у німецьку систему» для інших країн, пояснюючи, адаптуючи та підтримуючи впровадження елементів дуальної освіти за кордоном. Таким чином, GOVET поєднує експертний потенціал BIBB із міжнародними партнерствами, зокрема і з Україною та Молдовою.

Доповідь стала не просто оглядом системи, а фактично «деконструкцією» німецької професійної освіти – від законодавчої бази до щоденної практики. Присутні члени українсько-молдовської делегації отримали чітке уявлення про масштаб системи. У Німеччині щороку понад 1,2 мільйона молодих людей навчаються за дуальною формою у більш ніж 300 професіях. Водночас майже кожне п’яте підприємство бере участь у підготовці кадрів, а більшість випускників залишаються працювати тут після завершення навчання. Але, як наголосив доповідач, «справа не лише у цифрах». Основою системи є кооперативне управління, коли стандарти освіти формуються не «згори», а у постійному діалозі між роботодавцями, профспілками та державою. «Дуальна освіта працює лише тоді, коли всі довіряють один одному – держава, бізнес і суспільство», – підкреслив Рехманн під час офіційного заходу. Саме цей баланс інтересів забезпечує актуальність навчання та його відповідність потребам ринку праці. Важливу практичну роль у цій системі відіграють торгово-промислові та ремісничі палати Німеччини; вони виступають свого роду «менеджерами якості» дуальної освіти: реєструють підприємства, які мають право навчати, контролюють дотримання стандартів, організовують підсумкові іспити та видають офіційно визнані сертифікати. Фактично палати є тим інституційним мостом між державою та бізнесом, який забезпечує практичну реалізацію всієї системи.

Діяльність BIBB охоплює кілька ключових напрямів. По-перше, це розробка та оновлення навчальних стандартів. Саме вони визначають зміст підготовки, перелік компетенцій та вимоги до іспитів. Регулярне оновлення цих документів дозволяє системі залишатися актуальною в умовах технологічних змін. Окрім цього, BIBB здійснює аналітичну та дослідницьку діяльність. Інститут вивчає тенденції зайнятості, попит на професії та ефективність освітніх підходів, що забезпечує доказову основу для прийняття рішень у сфері політики професійної освіти. Важливим елементом є і міжнародний вимір діяльності: інститут сприяє гармонізації кваліфікацій у межах Європи, зокрема через впровадження Європейської рамки кваліфікацій, що дозволяє підвищити мобільність робочої сили.

Окрему увагу делегації привернула структура управління системою – так званий Головний комітет BIBB (Hauptausschuss), який часто називають «Парламентом професійної освіти». У ньому представлені всі ключові сторони – роботодавці, працівники, федеральна влада та землі, і кожна з них має рівний голос. Це не просто дорадчий орган, а реальний механізм впливу на політику у сфері освіти: саме тут формуються рекомендації, затверджуються дослідницькі програми та визначаються стратегічні напрямки розвитку.

Водночас важливу роль у забезпеченні наукової якості та стратегічного розвитку відіграє ще один орган – Дорадча наукова рада (Wissenschaftlicher Beirat), яка складається з 11 визнаних зовнішніх науковців зі сфери досліджень професійної освіти (як з Німеччини, так і з-за кордону). Ця рада здійснює консультування Головного комітету та президента BIBB, готуючи висновки та рекомендації щодо дослідницької діяльності інституту. Йдеться, зокрема, про формування наукових програм, співпрацю з університетами та іншими дослідницькими установами, а також оцінку щорічних звітів про результати наукової роботи інституту. Такий підхід дозволяє поєднати політичні рішення з науковою експертизою, забезпечуючи системний і водночас доказовий розвиток професійної освіти.

Попри успішність системи, німецькі експерти відкрито говорять і про виклики, які не можна ігнорувати. Так, однією з ключових проблем є дострокове припинення навчання. За оцінками практиків, значна частина учнів перериває навчання після перших місяців, що негативно впливає як на підприємства, так і на самих здобувачів освіти. Іншою проблемою є дефіцит кадрів, який змушує підприємства активніше залучати молодь до професійної освіти та інвестувати у профорієнтацію. Рівно ж велика увага акцентується й на необхідності посилення інклюзії, зокрема для людей з інвалідністю та мігрантів.

Один із активних напрямів модернізації професійної освітньої системи в рамках BIBB – це розвиток цифрових технологій. Впровадження електронних платформ для укладання договорів, ведення навчальної документації та організації іспитів значно підвищує ефективність адміністративних процесів. «Ми впроваджуємо чат-боти, які дозволяють користувачам отримувати інформацію 24/7, що свідчить про адаптацію системи до нових потреб», – зазначив Петер Рехманн. Водночас цифровізація вимагає постійного оновлення змісту навчання, що знову ж таки підсилює роль BIBB як стратегічного координатора.

Для України та Молдови, які сьогодні активно реформують свої системи професійної освіти, такий досвід – це не «взяти і впровадити», а, радше, зрозуміти принципи та орієнтири для побудови власної ефективної моделі. Бо дуальна освіта – це не лише про 70% практики і 30% теорії. Це про довіру між державою і бізнесом. Про готовність домовлятися. Про відповідальність кожного. І, можливо, саме це – найскладніше.

Юрій Бондар

Повна версія вистави «Ми ще скажемо».

Обовʼязково до перегляду!!!!